Більше 120 років сім'я рубелла виробляє тканини, які Ніколо Фаваретто рубелла дотепно називає далекими від мінімалізму. Дійсно, зародившись в ту епоху, коли мінімалізм був непредставім і неможливий, компанія випускала оксамит, сталь, брокатель, парчу-по-королівськи розкішні тканини-і з успіхом продовжує це робити зараз. Тобто вже п'яте покоління сім'ї виробляє інтер'єрний текстиль. А почалося все в 1889 році, коли Лоренцо рубелла купив венеціанську фабрику з 200-річною історією. Вона тоді славилася на всю Європу виробництвом шовкової парчі-дорогоцінної тканини з вплетеними в шовк золотими нитками.

Досвід, накопичений поколіннями, ніколи не проходить даром: недавно Великий театр замовив компанії виготовлення нового завіси-єдиного в світі завіси з справжньою золотою ниткою, якої знадобилося ... 500 кілограмів. Робили його чотири роки; він був готовий в 2011 році. Замість шовку використовували негорючий сучасний матеріал-Trevira CS (він, втім, виглядає як справжній шовк). А взагалі, все тканинне оздоблення Великого, брокатель і оксамит, виткані за старовинними зразками, це теж RUBELLI. Досвід роботи з театрами у сім'ї величезний. Ще засновник компанії Лоренцо поставляв тканини для венеціанського театру La Fenice. Потім, вже в наш час, коли проводилася реконструкція цього театру (в 1996 році), тканини знову замовили RUBELLI. Крім того, в числі замовників-La Scala, Petruzzelli (в Барі), San Carlo (в Неаполі).

У 2003 році компанія прикрашала тканинами власного виробництва зали знаменитого Палацу дожів. Один з останніх яскравих проектів, виконаних спільно з Чаком Чьюнінгом, арт-директором DONGHIA, -Декор інтер'єру палаццо Грітті, де зараз знаходиться престижний готель. (Крім DONGHIA сьогодні в групу компаній RUBELLI входять такі відомі бренди, як RUBELLI VENEZIA, DOMINIQUE KIEFFER BY RUBELLI і підрозділ ARMANI / CASA EXCLUSIVE TEXTILE BY RUBELLI.) Компанія продовжує розвиватися і в цьому році випустила власну нову лінію меблів RUBELLI CASA.

Не можна жити в Венеції і при цьому не бути включеним в історичний і культурний контекст міста. Ось чому нове покоління родини продовжує поповнювати унікальний історичний архів фабрики, в якому вже кілька тисяч старовинних зразків тканин. І хобі у братів відповідні, венеціанські: Ніколо колекціонує старовинні карти Венеції, а Лоренцо і Андреа вміють керувати гондолою. Як згадує Лоренцо, він навчився цьому мистецтву в 11 років, а заодно ще вивчив пісні гондольєрів.

І нехай в 1980-і роки фабрику з Венеції перевели в Куччаго (область Комо, Ломбардія), де було організовано найсучасніше виробництво з верстатами, керованими комп'ютерною програмою, від зміни місць доданків сума не змінилася. На виробництві присутній сам дух Венеції, що виражає себе у творчості, свободи, краси та найвищому розумінні розкоші.

Повний текст читайте в паперовій або електронної версії журналу.