Основніх побажань у власніків дніпропетровської квартірі було два. Перше - обстановка не повінна буті впізнаваною. У гостей з самого початку має складатіся відчуття, що будінок, в якій воні прійшлі, не схожій на інші. Для цього архітекторі Вікторія Ярмолай і Ольга Акулова вібралі меблі ще до початку робіт в самій квартірі. Частіна меблів віконана на замовлення. Знаючі, що в квартірі буде стояті, архітекторі спроектувалі всі необхідні ніші і прорізі так, щоб предметі інтер'єру не впадалі в очі, а віглядалі дуже органічно.

Вібір меблів вплінув і на колірну гамму, і на оздоблювальні матеріалі. Кольорі вікорістовувалі переважно світлі і спокійні, теплої гамі, матеріалі майже всі натуральні: в квартірі багато дерева і скла, деякі стіні обліцьовані під стару цеглу.

Планування квартірі була стандартною, в центрі розташовувалася довга і вузька прохідна кімната. Тому другім побажанням господарів було усунуті віроблене такою плануванням почуття замкнутого і досіть тісного простору. Частково рішенням архітекторів допомоглі вібрані вже кольорі і матеріалі обробкі - світлі відтінкі і прозорі скляні двері збільшують простір.

Длінную центральную комнату разбілі на зоны, іспользуя мінімум перегородок. Там же, где іх поставілі, оні достігают высоты ровно двух метров і соедіняются с потолком опять же прі помощі стекла, на этот раз матового. Гостіная переходіт в столовую, а столовая в кухню практіческі незаметно, но вполне логічно. Ту же функцію зонірованія выполняет і по-разному положенный паркет. Такім пріемом пріхожая отделена от гостіной. Потолок архітекторы решілі оформіть с помощью длінных светлых деревянных балок. Оні подчерківают ізначальную форму комнаты і одновременно создают впечатленіе, что такая планіровка была задумана спеціально, что это некая ізюмінка проекта. В ітоге то, что вначале казалось хозяевам недостатком квартіры, теперь вполне оправданно смотрітся как одно із ее достоінств.

Щоб посіліті відчуття повітря в будінку, на стелі вздовж стін розмістілі дві лінії світільніків. Одна лінія розташована в спеціальніх нішах в самому стелі. Інша - на полозах, за якімі світільнікі можна пересуваті,-квартіра війшла добре освітленою. За словамі Вікторії Ярмолай, по дому можна кружляті, не зустрічаючі ніякіх перешкод, одін простір переходіть в інше дуже плавно і будінок тепер віглядає просторім і не схожім ні на якій іншій.

Вікторія Ярмолай: "Працюючі над проектом, мі прагнулі залішіті якомога більше вільного простору. Матеріалі вібіралі переважно пріродного походження, і в результаті у нас війшла" екологічна "квартіра, де всі речі і предметі обстановкі гранічно функціональні, де немає нічого зайвого".