Інтер'єри високої моди

Центр Моды Валентина Юдашкина "Сенаб-проект"

Перейтив галерею

Фото: Юрий Пальмин

Текст: Тетяна Єгорова

архітектор: Татьяна Боронина

Журнал: N1 1994

Співіснування разномосштабних за часом видів мистецтв в одному обсязі вирішується чистотою задуму простору. Саме гнучке і, практично, універсальне рішення - театральні підмотки, де будь-яка дія розгортається, не порушуючи внутрішньої організації простору. Поступово подібним чином, автори проекту інтер'єру Центру Моди Валентина Юдашкіна - Архітектурне бюро 900, зуміли вирішити компроміс між двома видами мистецтв: Архітектурою і Модою- З Будинком Моделей пов'язані мої почуття, мої особисті відчуття, тому мені хотілося, щоб кожен, хто приходить сюди, одразу потрапляв в "мою" атмосферу. З інтерв'ю з Валентином Юдашкіним: Адже якщо людина приходить до Великого театру, йому просто необхідно розуміти, куди і навіщо він прийшов. Перш за все, він повинен в самому інтер'єрі побачити щось, що дає уявлення про особистість або колективі, які в ньому працюють. - Я - незвичайний замовник, у мене постійно виникають нові ідеї, нові задуми. Напевно, тому в проект неодноразово доводилося вносити зміни. Може здатися, що у мене дуже жорсткі вимоги, але ж в першу чергу має бути зручно мені і моїм гостям. Такий мій основний принцип.- Те що зроблено, звичайно, не цілком влаштовує. Є маса недоробок, навіть будівельні роботи подекуди залишилися незавершеними. Мені завжди здавалося, що коли в будинку вбито останній цвях - будинок вже як би помер. А поки він живий, ще можна грати з внутрішнім простором, шукати світло, настрій, стиль ... - Інтер'єр Будинку Моделей мені, безумовно, цікавий. Тут речі, які мені подобаються, в оточенні яких можна відчувати себе як вдома. Як в будь-якій дії за заданим сценарієм, розвиток простору Будинку Моделей рухається по системі символів, що відображають суть того, що відбувається. Це символи динамічного процессадемонстраціі моделей, тобто руху по горизонтальній плоскостіподіуму. У цьому сенсі тема подіуму достатньо мобільна, оскільки може одновремен але бути і способом мислення й конструктивним елементом. В інтер'єрі Будинку Моделей вона переходить від чисто утилітарного значення (головний подіум) через умовне (подіум перед кабінетом Юдашкіна) до символічного (форма "козирка" над сходами, що ведуть до бару, барной стійки і конструктивного елемента на стелі бару). Крім динамічної теми існує ще й тема, яку можна назвати декоративної або "іменний". Атрибутика процесу демонстрації, як дії парадного, обставлена ​​досить пишно і урочисто. Тому з'являється "стильне" обрамлення головного подіуму і емблема вензель, яка випереджає демонстрацію моделей і є своєрідною візитною карткою кутюр'є. Непросто в даному випадку говорити про гармонію або дисгармонії. Але вирішальним аргументом на користь поєднання стилів є те, що образ відбувся і сприймається як єдиний і немає потреби шукати в ньому окремі недоліки. Швидше це прояв індивідуальності.

LEAVE ANSWER