Японський інтер'єр на півдні росії

квартира (126 м2) в Ростове-на-Дону Олексій Соловський

Перейтив галерею

Фото: Петро Лебедєв

Інтерв'ю підготувала: Оксана Кашенко

Автор проекта: Олексій Соловський

Журнал: N4 (104) 2006

В процесі роботи над інтер'єром від первісної ідеї - створити щось в японському стилі - залишився колірної аскетизм і ще щось майже невловиме, але дуже важливе: кожен, хто входить в цю квартиру відразу визнає за нею право претендувати на "японську"

Коли замовник запросив мене попрацювати над цим об'єктом, він уже знав, що побачить тут, - розповідає архітектор Олексій Соловський. - Був навіть якийсь план з начерками. В принципі планування не сильно змінилася: я дещо посунув, десь трохи додав форму, місцями переніс двері. Єдине серйозне втручання полягало в тому, що я умовив замовника не робити вхід в кабінет через дитячу, а придумав варіант, при якому абсолютно кожне приміщення мало б окремий вхід і прекрасно могло існувати ізольовано. Так що за великим рахунком етап планувальних рішень ми пройшли досить швидко. Основна ідея замовника була створити щось мінімалістичне в японському стилі. Кальку з справжньої японської меблів ми, звичайно, робити не стали, це було б нерозумно: замовник не японець, та й інтер'єр ні багато ні мало знаходиться в Ростові-на-Дону. Але якийсь японський відтінок в нашому творінні з'явився. Це і розсувні двері, що імітують традиційні японські перегородки, і лаконічність загального дизайну. Одним з основних вимог замовника до обробки було максимально використовувати природні матеріали. Так в інтер'єрі з'явилися натуральний камінь, дерево.

Квартира не дуже велика, тому повністю відмовитися від коридору не вдалося. Зате він вийшов гарний, з напівкруглими стінами. Щоб трохи оживити їх, я придумав зробити по всьому коридору алюмінієві русти. Це і дуже сучасно, і виглядає виразно. Частка практичності теж є: алюмінієм стіни ми ще й обрамили. Взагалі-то, в холі мені хотілося зробити який-небудь гарний куточок з розписом, але замовник віддав перевагу більш стриману естетику. Це такий рідкісний випадок в архітектурній практиці! Зазвичай доводиться умовляти замовника відмовитися від зайвої многоцветности або від прикрашення. А тут було практично все навпаки.

Величезним плюсом цієї квартири є висота стель. Всі приміщення, якщо міряти по площі підлоги, виходять маленькими, а якщо взяти до уваги кубатуру - цілком пристойними. Високі стелі дійсно роблять квартиру великій, просторій. Хоча, якщо подивитися, та ж кухня зовсім невелика, вона навіть більше вгору витягнута, ніж в ширину. Ми вирішили використовувати цю перевагу по повній, придумавши об'єднати кілька приміщень за допомогою другого світла, і зробили у вітальні, кухні, кабінеті і дитячої нагорі фрамуги майже на всю ширину стін. Тобто, перебуваючи у вітальні, через ці вікна ви бачите стіни і стелю інших кімнат. Це додає цілісність простору, об'єднує різні приміщення. Лінію другого світла ми підкреслили зламом стелі з підсвічуванням. Увечері це виглядає дуже ефектно - світло відбивається в одних стеклах, заломлюється в інших ... Тим більше що ця зламана лінія повторює обриси частини восьмикутника - знову-таки цитата з японського.

Єдине приміщення, яке дещо вибивається з цієї теми, - спальня. Спочатку і вона замислювалася аскетичною, але коли ми стали вибирати шпалери і побачили ці - з колекції Osiris, довелося на ходу міняти концепцію. Шпалери дуже сподобалися замовникам, і ми вирішили, що в принципі японська квартира вже і так, без спальні, склалася, тому можна собі дозволити трохи розслабитися. Та й спальня - це не громадська зона, тут можна не дотримуватися загального стилю. Хоча ніші, які ми зробили в спальні, якби не шпалери з вензелями, цілком виглядали б по-японськи ".

Олексій Соловський: "Терміни, в які замовник хотів отримати готовий інтер'єр, були більш ніж стислі. Тому довелося дуже багато речей виготовляти за моїми кресленнями на невеликих російських виробництвах. В результаті інтер'єр вийшов дійсно унікальним, авторським".

LEAVE ANSWER