Видимо-не видимо

Не в тому сенсі, що за все багато, а в тому, що цих речей практично не видно. Так задумали дизайнери

Перейтив галерею

Журнал: Ня (197) 2014

Не в тому сенсі, що за все багато, а в тому, що цих речей практично не видно. Так задумали дизайнери

Світ змінюється, кордони стають прозорішими. Європа вже давно (і не тільки на папері) являє собою єдиний простір. Глобалізація, взаємопроникнення, приведення до спільного знаменника-суть пересічні явища. Те ж-і в інтер'єрах: одні приміщення поглинаються іншими, кімната втрачає конкретне призначення і виконує кілька функцій, в моді-відкриті простори і вільне планування.

Промислові дизайнери не залишилися в стороні. На злобу дня вони придумали десятки предметів, від яких залишився хіба що каркас. Стелажі, світильники, стільці, все (від душових кабін до циферблата годин) являє собою одні тільки тонкі рейкові підстави. У випадку з годинником досить закріпити такі ж тонкі стрілки, зі світильниками-міні або мікросветодіоди. Відкриваються такі можливості! Ось, наприклад, ірландські вчені недавно винайшли світлодіод з запасом потужності на 80 років, а шириною всього 15 мікрон. Речі-невидимки виглядають легкими, повітряними (навіть якщо зроблені зі скла і сталі).

Вони не захаращують простір, незамінні в інтер'єрах лофт і будуть добре виглядати на тлі бетонних стін і поверхонь з необробленого металу.

Вони свого роду віддзеркалення наших досягнень. Адже тільки завдяки сучасним технологіям можна зробити такий ультратонкий і разом з тим міцний і функціональний предмет. Все-таки не одна лінь, а й одвічне прагнення перевершити самих себе-двигун прогресу.

Повний текст читайте в паперовій або електронної версії журналу.

LEAVE ANSWER