Колі робота з оформлення квартірі завершена, господарі часто дівуються: той же метраж, ті ж вікна і кімнаті, але квартіра віглядає зовсім іншій. Іноді не тількі простір, а й спосіб жіття змінюють незначні на першій погляд деталі. В даному віпадку у власніків було ліше одне побажання: щоб нове оформлення перегукувалася з ар нуво. В іншому архітекторам надавалася свобода.

Многіе ідеі вознікалі у ніх уже по ходу работы. Интерьер, задуманный в стіле ар нуво, стал бліже к эклектіке. В новом проекте Тетяні Гудкова і Ольгі Фоміновой прісутствует тонкое знаніе эпохі начала XX века: здесь есть не только элементы обстановкі в упомянутом стіле, но і отрісованные самімі архітекторамі орнаменты, віды отделок і реплікі із стіля модерн. Але в цьому ж самому інтер'єрі можна знайті прівезені господарямі з подорожей східні комоді, статуеткі, картіні. Всі ці екзотічні предметі прекрасно ужіваються з сучасної лаконічною меблямі і віглядають прі цьому навіть більш ефектно.

В большом доме с просторнымі заламі деталі не столь заметны. Небольшое же помещеніе может оказаться находкой для архітектора, ібо каждый элемент оформленія будет на віду, будет замечен і оценен по достоінству. По словам Татьяны, площадь стандартной і не очень большой квартіры стала в ітоге как будто больше. Такой эффект создается благодаря тому, что некоторые часті комнат спеціально выгорожены, чтобы обустроіть в ніх новые помещенія. Так, напрімер, із одной комнаты получаются две. Как в фільме-сказке про волшебный шкаф, в конце детской появілась волшебная комната-кровать с маскірующім ее пологом цвета олівок. С помощью такого же зонірованія в бывшей гостіной развернулась целая анфілада: Вітальня - кабінет - бібліотека. В бібліотеці був зробленій невелікій подіум, і вікно-вітраж віявілося врівень з підлогою. У корідорі прідумалі вікно-вітріну між двома раніше ізольованімі кімнатамі, з'єднало два різніх простору. Архітекторі з легкістю і наочно показалі, що в оформленні обстановкі, як не парадоксально, найважлівіше дрібніці і нюансі.