Як виявляється, не обов'язково жити в Делфті, щоб бути Вермеєра. Принаймні зараз, коли час прискорюється, кордони стають проникними, а новітні технології готові зробити їх і зовсім умовними. Наприклад, цей інтер'єр знаходиться в Казані, там же живуть його автори. Парадокс: художник колись зобразив на полотні інтер'єр з дивним світлом, а сьогодні, через кілька століть, архітектори перевели «картинку» назад, в тривимірний простір. Але зовсім оригінальне, без прямих аналогій по відношенню до інтер'єрних видам Вермеєра. Вони працювали з враженнями. Головне, в готовому інтер'єрі є відчуття свободи, повітря і переливається природного світла.

Повний текст читайте в паперовій або електронної версії журналу.