Споглядальний настрій: Японія в інтерпретації флористів Вікторії Дорофєєвої та Тетяни Стерликова

Перейтив галерею

Ведущая рубрики: Ділара Мурадова

Фото: Кирило Овчинников

Журнал: N11 (78) 2003

Повторити те, що роблять японці, не можна. Можна поїхати в Японію, обійти навколо Золотого храму, подивитися на справжні японські сади, вивчити японську мову, повернутися і ... вважати себе японським колоністом, тимчасово проживають в провінції. Дивитися японські фільми, читати японські вірші, відзначати японські свята ... Або, поставившись до своєї пристрасті з часткою іронії, одягнути, наприклад, квіти в кімоно і за ширмою з сухою болотної трави пити справжній японський чай Японію так довго і старанно намагалися перенести на російський грунт, що це не могло залишитися без наслідків. Ми закохалися в "Ляльки" і схід сонця, бонсаї і сакури, японський мінімалізм і поезію хокку, але прочитали їх, як водиться, на свій манер. Споглядальний настрій перетворилося в світильники з сухої трави та листя, прихід весни і цвітіння сакури - в капусту, прикрашену ниточками яскравих кольорів, настання холодів - в закутані в теплі кімоно квіти каланхое. Але найбільше дісталося ширм - таким стриманим у японців, таким барвистим і яскравим у нас. Інтерпретації спірні, але заслуговують на увагу - хоча б тому, що трактування завжди цікавіше прямих цитат ...