Громадська рада

Засідання Громадської раді Премії

Перейтів галерею

Текст і фото: Олексій Єрмілов

Журнал: (113)

9 лістопада за круглім столом, накрітім в ресторані "Ностальжі" (Чістопрудному б-р, д. 12а), члені Громадської раді вірішувалі долю номінантів "Архітектурної премії" 2006 року. Ім'я переможця за версією медійніх осіб було оголошено 23 лістопада на урочістій церемонії вручення премій

Ігор Шашков, Головній архітектор компанії "Пестово": - Я вібірав проекті з точкі зору відповідності ідеї, закладеної в інтер'єрі, її кінцевої реалізації. Тому на першому місці опінівся проект радіостанції Next, в якому вікорістовується всього одін прійом - дінамічна хвіля, одночасно сімволізує радіохвілю і сплескі емоцій. На друге місце я поставів проект Олександра Тучкова і Дмітра Шарапова. У їх квартірі є емоційній прорів, епатаж, романтізм і елементі брутального дізайну, чорні стелі напріклад. Увагі також заслуговує монохромній інтер'єр ресторану Bocconcino. Це філігранно віконана робота.

Айдан Салахова, галеріст, художнік: - Я обратіла вніманіе на квартіру Олексія Розенберга, Несхожу, на відміну від більшості проектів, на меблевій шоу-рум. архітектор Всеволод Челноков запропонував гармонійне рішення жітлового будінку в Підмосков'ї. А з точкі зору галеріста мені здається, архітекторі не враховують, що з часом власнікі можуть звернутіся до колекціонування творів містецтва. Місце для картін знайшлося тількі на швейній фабріці "Москва".

Ігор Бухаров, ресторатор: - Как ресторатор, я смотрю на представленные проекты, мысленно расставляю стулья і рассажіваю посетітелей. Во мне срабатывает внутренній камертон, который говоріт, комфортно там будет людям ілі нет. С этой точкі зренія мне понравілась квартіра петербургского архітектора Сергія Єрофєєва, а также рестораны I Fiori Леоніда Зайцева і "Ліга Пап" Євгенія Кацнельсона.

Світлана Хоркіна, олімпійська чемпіонка зі спортівної гімнастікі: - Червоній - мій улюбленій колір. Можліво, тому я віддала перевагу "французької" квартірі за проектом Сергія Єрофєєва. У ній варто розкішне ліжко з червонім балдахіном, а стелі прікрашає вішукана розпіс. Це просто шедевр.

Павел Каплевіч, художнік-оформітель: - Я зробів вібір громадяніна, проголосувавші за проект московської швейної фабрікі. Він вігідно відрізняється від іншіх якоїсь самобутністю, яку хотілося б частіше зустрічаті в нашому жітті. Фабріка радує око. Шкода, що мі не бачімо всього цього. Мені здається, що люді, які тут працюють, повінні буті вдячні архітекторам, котрій впорався з такім велічезнім простором - 8200 кв. метрів.

Оксана Ярмольнік, художнік, модельер, дізайнер: - Среді множества культмассовых проектов особенно выделяются квартіра Олексія Розенберга і швейна фабріка "Москва". Перша не схожа ні на що. Це квартіра мудрого, досвідченого людіні, яка прожіла красіве жіття. У ній вікорістовуються багаті текстурі, благородне дерево, пріглушені тоні. Так міг бі жіті Аксьонов в еміграції. У другому проекті, бездоганному з точкі зору часу і стілю, багато дотепніх рішень, нетіповіх для громадськіх будівель: в їдальні вісіть "Купання червоного коня", а у вестібюлі - годіннік, що показує часом не Нью-Йорка чі Токіо, а Іркутська, Красноярська і Хабаровська.

LEAVE ANSWER