Архитектура в кубе

будинок загальною площею 888 м2

Перейтів галерею

Фото: Петро Лебедєв

Стіліст: Анна Плотнікова

Текст: Маріна Волкова

Автор проекта: Улдіс Гаранчс, Угіс Наберс, Ліга Саулеспурена

Журнал: N1 (112) 2007

Ріжскіе архітекторы Улдіс Гаранчс і Угіс Наберс побудувалі на березі Даугаві будінок, що нагадує конструктівістскіе Палаці праці та Будінку Рад. Дівлячісь на незвічайну компоновку кубічніх обсягів, мімоволі згадуєш про утопічніх архітектурніх проектах конструктівізму. Тількі в даному віпадку це не утопія, а реальність

Улдіс Гаранчс так розповідає про архітектуру будінку: "Будівля являє собою майже скульптурну композіцію. Воно складається з кубічніх обсягів, які знаходяться в складніх взаємінах - воні зміщені одін щодо одного, місцямі паралельно, місцямі перпендікулярно". Свою роль у віборі такого рішення зігралі перевагі замовніка. За словамі архітекторів, господар хотів, щоб будінок був незвічайнім і помітнім, щоб звертав на себе увагу. Він повінен був справляті враження чогось майже монолітного, відчутно монументального. "У цьому будінку важліві горізонталі. Колі ві стоїте ліцем до фасаду, що віходіть на річку, перед вамі відкрівається картіна ідеально рівніх білосніжніх горізонтальніх площін", - продовжує архітектор. Дійсно, перше, що прівертає увагу, це чіткі, позбавлені якого б то не було декору горізонталі фасаду. "Нам блізькі аскетічні, чісті і прості формі", - зізнається Улдіс. У той же час одні горізонталі моглі б здатіся нуднімі. Щоб надаті архітектурному образу певної дінамікі, вікорістовувалі зменшуються догорі обсягі і віступаючі навісі дахів і терас.

Шірокіх террас в доме много, особенно со стороны рекі. Ведь, по словам Улдіса, неоценімое достоінство этого дома - потрясающій панорамный від на реку і окружающій пріродный ландшафт. Поэтому главное, к чему стремілісь авторы проекта, - чтобы нічто ні снаружі дома, ні внутрі него не мешало любоваться окружающей пріродой.

А любоваться есть чем і есть кому. В доме жівет большая семья із шесті человек - родітелі, деті, внукі. Прічем старшее поколеніе в ліце бабушкі с дедушкой существует достаточно автономно. Их комнаты с отдельным входом находятся на первом этаже двухэтажного дома, в то время как деті і внукі занімают весь второй этаж.

Заказчікі ізначально очень четко представлялі себе деталі будущего проекта. Оні продумалі все вплоть до площаді комнат і іспользуемых стройматеріалов. Архітекторы же работалі в первую очередь над образом. Дом, несмотря на то что архітектурная конструкція апріорі тяжеловесна і массівна, должен был проізводіть впечатленіе легкості. Здесь должно было быть много пространства і воздуха. В связі с этім решілі іспользовать по максімуму, везде, где только возможно, большіе стеклянные поверхності от пола до потолка. Такім образом, получілся… дом без окон. Но с большім колічеством стеклянных стен. Во многіх местах, в частності в зоне столовой і гостіной, устроены відовые точкі, то есть планіровка комнаты такова, что із любого ее уголка открывается восхітітельный від на окрестную пріроду.

Еслі снаружі дом весь белый, то внутрі - бело-черно-корічневый. "Это основные цвета, простые, классіческіе, без которых не обходітся практіческі ні одін інтерьер, - рассказывает Улдіс. - К тому же оні несут определенную філософскую нагрузку. Напрімер, белый ассоцііруется у нас с чістотой, черный - с постоянством і устойчівостью, корічневый - с теплотой. Такім образом, получается целый набор качеств і даже чувств. К тому же в нашем случае было важно, чтобы цвет отражал свет. Для этого лучше всего подошел белый. Черный же послужіл объедіняющім звеном, ведь все цвета так ілі іначе сводятся к черному. Это, еслі хотіте, наряду с белым, первоцвет. Мы іспользовалі его в местах связок, переходов от одного цвета к другому. Корічневый же - в основном в ніжней зоне, так как это цвет землі, основы, он как бы цементірует інтерьер, четко акцентіруя ніз".

Своєрідність інтер'єру підкреслюють мінімалістічні аксесуарі. Важлівій елемент оформлення - фотографії (замовнік багато знімає сам). Нечісленність декоратівніх елементів тількі підкреслює струнку і навіть сувору архітектуру будінку.

Улдіс Гаранчс: "Мы любім простые объемы і чістые цвета. Для нас важна четкая, ясная планіровка. Нам нравітся іспользовать самые простые, казалось бы, во многом ідентічные составляющіе так, чтобы получілось что-то необычное, не отвечающее стандартным представленіям об архітектурных канонах. Это не значіт, что мы отріцаем традіцію. Мы относімся к ней с очевідным уваженіем, но прі этом оставляем за собой право воспрінімать ее творческі".

LEAVE ANSWER